Як російський офіцер у своїх батьків-українців стріляв...
Невже таке може бути?! У подібне важко повірити, але, на жаль, воно мало місце… Трагічна історія, про яку йдеться нижче, навіяла мені певні спогади. У мене перед очима з’явилася моя вже покійна мама, проста українська жінка, котра далекого 1987-го (тато, неньо як казали у нашій родині, помер у 1985 році), тоді ще 59-літня, бігла пероном Чернівецького залізничного вокзалу, плачучи і махаючи мені рукою на прощання, за потягом, що набирав хід і віз мене до мого першого місця служби, а було...
Читати далі →
Читати далі →